среда, 7 декабря 2011 г.

День Святої великомучениці Катерини


У III столітті н.е. в Олександрії жила молода дівчина благородного походження на ім`я Катерина. Дівчина була розумна, освічена і красива. Катерина була звернена в християнство сирійським ченцем, і за переказами після хрещення в сні до неї з`явився Ісус Христос, вручив кільце і назвав своєю нареченою.

На початку IV століття за велінням імператора Максиміліана в Олександрії проходило грандіозне язичницьке свято. Катерина прийшла до імператора і звинуватила його в язичництві. Навіть спеціально запрошені 50 мудреців не змогли переконати дівчину. Зате вона змогла перетворити на християнство багатьох членів імператорської сім`ї і представників аристократії, в тому числі і дружину імператора. Катерину катували, але не змогли змусити її відректися від християнства, тоді Максиміліан наказав відрубати їй голову. За переказами, після страти тіло Катерини було перенесено ангелами на найвищу гору Сінай, яку і назвали на її честь.

Свята Катерина Олександрійська протегує студентам, філософам, нотаріусам, кравцам ... і дівчатам на виданні старше 25 років.

День Святої великомучениці Катерини (7 грудня) – покровительки незаміжніх дівчат, вважався Днем дівочої долі. Здавна саме цього дня дівчата починали ворожити на свою долю. Вони збиралися на вечорниці («Оденки»). Для цього вони заздалегідь обирали оселю а відповідно і господарку майбутнього свята. Всі продукти приносились в складчину. На стіл подавались різноманітні страви, але перевага надавалась борщу та каші. Заварювали кашу з кількох видів круп та «кликали долю вечеряти». . Ніяких надмірностей не дозволяється, бо триває Пилипівка, Різдвяний піст. Приєднатись до цієї трапези можна і хлопцям, щоправда лише після того як дівчата закінчать ворожити, тобто пізно ввечері.

Досить цікавими є ворожіння на день Катерини, яке називається в народі «заклинання долі або судженого». В день Катерини дівчата закликають долю, а через 5 днів, на Андрія, доля показує їм свої дари. Заклинання долі полягає в тому, що дівчата, зібравшись в яку-небудь хату, варять, кашу із пшона та маку й опівночі, перед тим як заспівають перші півні, обгортають горщик новим рушником і простують до воріт. Кожна із них вилазить по черзі на ворота, тримаючи в руках горщик із вечерею і тричі гукає: «Доле, доле, йди до нас вечеряти! Якщо ж у цей час заспіває півень, то значить «доля обізвалася», якщо ж ні: «Доля оглохла, не чує мого голосу».

Або інше ворожіння. Після вечері треба вийти на вулицю і, якомога ближче підійти до вікон найближчої оселі, аби почути про що розмовляють господарі, і вже за характером розмови визначити свою долю. Потім йшли потай до садочку, виламували гілочку вишні і ставили у воду: якщо зацвіте до Різдва – дівчина вийде цього року заміж. Обов’язковою обрядовою стравою на «Катерини» були вареники, а подекуди пиріжки з маком.

Залишатись допізна на гулянні цього вечора дівчатам не можна, бо треба йти додому, аби не прогнівити Долю.

Як на Катерину холодно, то буде голодно.

0 коммент.:

Отправить комментарий